Виды наркоты Рязань Метадон Канабис блэк спрут зеркало ГАШИШ COCAIN Меф мяу мяу

Давай, братаны, расскажу я вам одну реально дикую историю, как я купил метамфетамин и читал гангста рэп.

Короче говоря, это был обычный день, я закинулся на полной катушке и решил найти что-нибудь новенькое, чтобы нюхнуть и забыть о проблемах. Но прямо в городе не все продают такие закладки, поэтому мне пришлось поискать по кругу.

Ну и началась пляска! Я поехал по всем дилерам, что только хоть чуточку имели отношение к этим стволам. Ходил как потерянный, спрашивал про "фантики", "пруху" и "хмурые". Многие меня не понимали, ведь не каждый знает молодежный жаргон. Но я не опускал руки и продолжал свой поиск.

В один момент я наткнулся на типа, который якобы знал где взять "метку". Ну я его сразу взял на штыки и расспрашивать начал. Он такой "хиппует" передо мной, видно было, что мощно отрывается на чем-то. Я ему говорю: "Все хватит хаяться, мне нужен кайф."

Тип не медлил, сказал что знает одного лютого дилера, который обитает в каком-то вонючем подвале. Я на взлете взял номер и сразу позвонил.

Когда звонок приметился, я услышал такой голос из трубки, будто говорят со дна своей жизни. Я сразу понял, что это он, доктор наркотиков - мой проводник в мир экстремальных ощущений. Хотя голос был хмурый, я понял - это тот самый дилер.

Он сказал мне, что у него есть только метка, и спросил, могу ли я забрать ее прямо сейчас. Я сказал, что могу, и мы договорились встретиться в заброшенном складе на окраине города, чтобы сделать "дело".

Я собрался, натянул свою "бэнец" и поехал на оговоренную встречу. Слово дилера держать свято, поэтому я не сомневался, что найду там все, что нужно. Добравшись до места, я увидел его - высокого, худощавого парня, с обветренным лицом и холодным взглядом.

"Че, братан, принес деньги? А то я кайфовый товар не раздаю просто так", - сказал дилер мне. Я отдал ему деньги, а он достал из кармана маленький фантик с закладками внутри.

Я взял этот фантик в руки и понял, что это то, чего мне так не хватало. Мой кайф был настолько сильным, что я просто не мог удержаться от открытия его. Я отогнул одну из закладок и чуть приблизил к носу - прямо в носовую перегородку. Нюхать было страшно классно, чувствовалось, что это не просто наркотик, это что-то более мощное и опасное.

Я сел на старую ветхую шкатулку, которая лежала на земле, и начал эфедринить. Мурашки по коже, словно ты погружаешься в атмосферу гангстерского рэпа. Я чувствовал, как мой разум расширяется и впитывает каждое слово, каждый бит. В голове начала играть музыка, словно настоящий рэпер я стал. Я просто хипповал на этом месте и никого не боялся.

Ощущения от мета были просто незабываемыми. Я чувствовал себя свободным, словно мог покорять мир своими рифмами. Я смешивал реальность и фантазии, создавая свой собственный окружающий мир, где правила диктуются мной.

Строки о проблемах на улице, о насилии и наркотиках ложились на биты, словно пазлы в моей душе. Я был одержим этой музыкой и наркотиками, они стали моей истинной страстью.

Но к сожалению, все хорошее рано или поздно заканчивается. Мои запасы заканчивались, а дилер пропал куда-то.

Несмотря на всю опасность, я понимал, что мне нужно свернуть с этого пути. Нельзя погрузиться слишком глубоко, иначе больше не вернуться назад.

И вот я здесь, рассказываю вам свою историю. Это был кайф, который пророс в нашей действительности, но который так легко сойдет с рельсов. Жизнь - это больше, чем пруха и хмурый рэп.

Але, народ! Що там у вас по партіях та закладках? Збираюсь я рубати такий екстра наркотик, що аж слина піде. Не хочу просо себе прокачувати, чуйте сподіваюсь?

Отак, одного прекрасного дня я вирішила, що пора вийти зі звичних рамок та випробувати щось новеньке. Зокрема, псилоцибинові гриби – це моя нова вже закладка в житті. Я говорю, це вам не пудра або там щось інше примітивне. Але про все по порядку, давайте я вам розкажу, як саме це все сталося.

Закинувши свої початкові пошуки в інтернеті, я не очікувала такої кількості пропозицій. От це вам не будь-який звичайний хімік, ви знаєте. Ось так, роздивляючись серед зелених об'яв, я вибрала найбільш вигідну пропозицію – "Псилоцибінові гриби, перша якість. Краща ціна в місті!". Він мені до дому доставив, так що я навіть не замовляла.

Коли він до мене по прізвищу попер, видно було, що це не зовсім новак. Він мав такого чалого вигляду, наче вже накурився чимось інтересненьким. Після здачі грошей, я швидко повернулася до свого вай-фаю та розпакувала цей мій "сюрприз".

Ох, хлопці! Я замислилася, як все ж підкумарила. Якби ви бачили моє обличчя, коли я вийняла гриби з пакетика. Була там така краса, такий колір, як колорадський жук!

Щоб не загубити всю есенцію, я вирішила приготувати мушлі з цими щедрими грибами. Ну як, главний кухар у своєму пікантному надриві. Додала трішечки цибулі, часнику – вже слина пішла. А ще туди попала трошки масла, щоб це все гарно зігрілось. Та пропізнала їх таки, оті гриби – такі ріденькі, вчиняли вони хіба що втертий ефект на моє тіло та розум.

Тим часом, я облаяла свою ванну з повним розмахом. Вирішила, що досить мені бути звичайною, як всі інші. Хотілось чогось крутого, як в відео у блогерів. Та й фіг з ними, з тими блогерами – я сама можу зробити класні спа-процедури.

Діти, знаєте, моя ванна виявилась найкращим місцем для пісочниці. Там я слухала свою улюблену музику, плювала на всіх і все, і просто відчувала себе богом світу.

Наче я відкрила для себе нову сторінку в моєму житті. Кожен раз, коли я поправлялася, мені здавалося, що я здатна на все. Дивилася на своє відображення у дзеркалі та не могла повірити своїм очам – це ж істина, це царство, це абсолют.

Напевно, хтось може подумати, що я необдумана та безглузда. Але я не згодна. Я не химік, та але мої експерименти цілком вправляють моє чуття.

Тоді я згадала, що ще не випробувала кисеньну маску. Вирішила взяти свої спа процедури на новий рівень. Заскочила в аптеку, купила маску, ну і почала своє творіння.

Один з моїх друзів, також ветеран наркотичних розваг, сказав мені, що якщо хочу вижити, то маю порахувати час, скільки я збираюсь знаходитися у наркотичному оп'янінні. І ось я лежу на своєму новому шикарному дивані, підкумарена та готова відзначити найкращі миті свого життя.

Час летить, я проваляюсь в своєму світі, де немає ніяких проблем, страхів, лиш солодкий забуття. Невдовзі я починаю відчувати, що мій розум занурюється на глибину темряви, а думки стають вдвічі глибшими.

Здається, мені навряд чи вдасться убитися на наркотиці так сильно, як я хотіла. Це якщо говорити про фізичну смерть, звісно. Але відчути себе одним з тих світлих духів, які знаходяться між різними світами – ось це мені під силу.

Все вже позаду, я знаходжуся в тому стані, коли все просто хороше. Моя душа літає уночі, наче комаха навколо світла. А я знаю, що завтра все буде так само класно, бо я так само зачарована своїми закладками.

Друзі, навіть не знаю, як вас вітаю. Мабуть, найкращий спосіб – це запропонувати вам зі мною покататися на хвилі наркотичного екстазу. Але згадайте, що тут є свої правила та ризики. Дякую за увагу та пам'ятайте, що це все-таки молодіжний сленг.